36 років у Чорнобилі: бабуся пояснює, чому залишилася у зоні відчуження та як їй там живеться

Після трагедії на Чорнобильській АЕС Марія Василенко покинула рідні місця, але невдовзі повернулася до Чорнобиля і мешкає там уже 36 років. Вона залишилася сама в зоні відчуження, повністю самостійно справляється з домашніми справами і не збирається їхати.

Життя до катастрофи

До аварії Марія та її чоловік жили на Київському провулку у Чорнобилі. Родом із села Копачі, вона багато років працювала прибиральницею у місцевій школі. Після заміжжя переїхала до будинку чоловіка, і разом вони збудували там своє життя. Але все змінилося, коли у Копачах почали зносити будинки після аварії. Марія тяжко переживала втрату — два її рідні будинки були зруйновані та поховані під землею, а разом з ними пішла частина її минулого.

Повернення до Чорнобиля

Після вибуху на АЕС Марію та її родину евакуювали до інших міст, таких як Чернігів, Київ та Дніпропетровськ. Деякий час вони жили у гуртожитках та у родичів, але умов для нормального життя не було. Зрештою Марія вирішила повернутися до Чорнобиля. Повернувшись першою, вона знайшла роботу прибиральницею на Чорнобильській станції та пропрацювала там 16 років, залишаючись непомітною серед ліквідаторів.

Самотність та втрата

За кілька років після повернення Марія втратила чоловіка, який теж повернувся до Чорнобиля. Він влаштувався працювати, але помер 1990 року. Його поховали на місцевому цвинтарі, і з того часу Марія живе сама, підтримуючи своє господарство та доглядаючи будинок.

Прихильність до рідних місць

Незважаючи на те, що Марія має сина, який живе з родиною в Борисполі, вона не хоче залишати Чорнобиль. Це місце стало для неї будинком, і вона не бачить себе деінде. Її життя наодинці сповнене труднощів, особливо важко їй дається заготівля дров для опалення, але Марія не скаржиться. Хоча родичі живуть далеко і допомагають рідко, вона має телевізор і мобільний зв’язок, які допомагають їй не почуватися повністю відірваним від світу.