Сучасна шкільна форма більше нагадує діловий костюм, але за радянських часів дівчата носили один елемент, який зараз здається вкрай дивним.

І це – фартух.

Шкільна форма зовсім не була винаходом радянських часів. Вже в середині XIX століття гімназисти носили щось дуже схоже.

Зокрема, на хлопчиках обов’язково були мундири, які від військових відрізнялися лише кількома деталями. А вихованки інститутів шляхетних дівчат носили строгі сукні простого крою з фартухами.

Власне, саме цей одяг і вирішило взяти радянське керівництво за основу спеціальної шкільної форми.

Сталося це 1948 року, адже в повоєнні роки особливу увагу намагалися приділяти загальній рівності. А тому почали прививати її ще в дитинстві, вдягнувши учнів в однаковий одяг.

Play Video
Форма, запроваджена 1948 року, від гімназійської відрізнялася мало чим. Ті ж манжети, комірці та фартухи у дівчат і суворі курточки у хлопців.

Частково костюм був демократизований лише в 1960-х роках, коли скасували кашкети з кокардою та пояси з масивними пряжками. Щоправда, хлопчача форма все ж залишалася доволі суворою, щоб нагадувати військову форму. А тому можна припустити, що юнаків від ранніх років готували до служіння вітчизні.

Шкільна форма дівчат в СРСР приносила лише клопіт. Білі комірці й манжети мали мати свіжий вигляд, а тому щотижня їх знімали, прали, відпарювали, прасували і знову пришивали. На щодень створили коричневу форму з чорним фартухом.

Вона мала не дуже ефектний вигляд, але на темній тканині не так сильно було видно плями від чорнильних ручок.

На свята ж було заведено одягати білий мережевний фартух. Наприклад, такий носили на лінійку 1 вересня.

Дивлячись сьогодні на шкільну форму дівчат у СРСР, можна помітити сильну схожість з уніформою покоївок епохи королеви Вікторії. В тогочасній Англії таке поєднання вважалося універсальним робочим одягом.

Охайність, стриманість і дисциплінованність – такими словами можна було охарактеризувати форму з білими фартухами.

Найімовірніше, у дівчат від дитинства намагалися сформувати звичку не лише стежити за своїм зовнішнім виглядом, але і знати своє місце. Адже чим займалися покоївки? Вони прибирали в будинку, господарювали, були акуратними й… непомітними.

Саме такими скромними, тихими та працьовитими радянська влада виховувала дівчат, які мали стати хранительками домашнього вогнища.

Сучасні педагоги ж стверджують, що такий підхід є вкрай сумнівним.

На їхню думку, наявність фартухів, білих комірців і манжетів у жіночій формі закріплювала традиційні гендерні стереотипи, обмежуючи всебічний розвиток дівчат.Джерело